Тріатлон у Бобриці: післясмак. Інтерв’ю з Андрієм Оністратом.

Бобриця > Новини Бобриці > Тріатлон у Бобриці: післясмак. Інтерв’ю з Андрієм Оністратом.

Цього року ми вже втретє провели змагання з тріатлону у Бобриці. Нам, не дивлячись на дуже скромне фінансування, вдалося підняти організацію на ще більший рівень. Проте, в мене викликає подив декілька простих, але дуже важливих речей. Які все ще залишаються поза зоною нашої досяжності.
Перш за все хотів би висловити слова вдячності людям, які допомогли в організації. Нам чи не вперше вдалося зробити дійсно гарне перекриття доріг для спортсменів та забезпечити їх безпеку. За винятком двох неадекватних водіїв, які попри всі застереження поліції намагалися прорватися на трасу перегонів, жодних ексцесів не було. І за це я висловлюю дяку поліції Києво-Святошинського району. На відмінно відпрацювала комунальна служба Бобриці та голова Олександр Король.
Нам вдалося залучити до змагань близько 300 спортсменів із різних куточків України. Ця цифра може здатися декому не дуже великою, але лише порівняйте її із кількістю жителів Бобриці. Ми могли б залучити й більше, але для цього треба виконати декілька умов. В нас вже є усі передумови для організації якісних змагань: озеро для етапу з плавання, дороги для вело та бігового етапу. Але щоб увага до тріатлону в Бобриці зростала, потрібно внести змагання до міжнародного календарю ITU. А для цього потрібно близько 12,5 тисяч євро, які б пішли на призовий фонд для спортсменів. Думаю більшість погодиться з тим, що ця сума не така вже й захмарна. Особливо з огляду на те, хто живе у Бобриці. Мені дивно, що захід, який ми організували вже втретє, досі не має жодних локальних спонсорів. Тим більше, що загальна думка жителів Бобриці однозначна: майже усі (мабуть, окрім тих двох водіїв) підтримують проведення змагань.
Викликає подив і дуже сумна статистика за кількістю вболівальників вздовж траси. Я вкотре хочу наголосити, що наша з вами увага до спортсменів, це прояв гостинності, поваги до них. Цього разу підтримати учасників змагань прийшли лише біля ста селян. Тобто на трьох спортсменів вийшов лише один вболівальник. Це сумно. Я розумію, що у кожного є справи, але участь кожного, якщо не в організації, то принаймні у підтримці спортсменів – наша загальна справа. Адже від цього, як, втім і від фінансування, залежить успіх заходу та його подальша доля.
Тріатлон – молодий, але неймовірно динамічний з точки зору популярності спорт. Щороку армія спортсменів-любителів зростає, кожного року проводиться купа змагань на різні дистанції. І в наших силах зробити Бобрицю меккою тріатлону в Київській області. Ми вже багато зробили, багато хто вже сьогодні асоціюють Бобрицю з тріатлоном. Але втратити це реноме набагато простіше, ніж розвити його.
Що треба робити, щоб вивести змагання на ще більший рівень? По-перше, необхідно зібрати пристойний призовий фонд, який би дав змогу проводити їх під егідою міжнародної федерації ITU та внести до міжнародного календаря. По-друге, конче необхідно припинити практику вирішувати питання проводити змагання чи ні за місяць до старту. Це треба робити набагато раніше – восени. Коли верстається календар міжнародних змагань. Я можу і хочу взяти на себе багато організаційних питань. Але, на жаль, наразі я не в змозі ще й фінансувати змагання одноосібно. В мене просто немає для цього ресурсів.
Я вірю, що ця справа, якщо не кидати її на призволяще та розвивати, може у недалекому майбутньому принести дивіденди кожному з жителів. Щороку ми зможемо заохочувати все більше і більше спортсменів приїздити до Бобриці. А разом з ними будуть приїжджати їхні друзі та родичі. Яким потрібно десь жити, щось їсти. До речі, в мене є ще одне питання до жителів Бобриці, пасивність до якого дуже дивує мене. До сьогодні мало хто пропонує житло та їжу для наших гостей. Запевняю, що більшості з них не потрібні тризіркові готелі та ресторації. Достатньо чистої кімнати із випраною білизною, гарячим душем та туалетом. Кожен з селян може здавати житло. Не треба окремих будівель – виділіть кімнату, скористайтеся одним з популярних сервісів здавання приватного житла та починайте заробляти гроші. 300-400 гривень за ніч в кімнаті із простим сніданком з двох яєць можна заробити без якихось особливих інвестицій. Не знаєте з чого почати – подивіться, як це робили раніше в Криму, а зараз роблять на Одещині.
Ви ще досі вагаєтесь, чи слід підтримати проведення змагань з тріатлону? Просто подумайте, скільки вигоди можуть принести для кожного. Оберіть свій формат підтримки та давайте це робити добре і разом. Ви можете здавати житло, можете допомогти із фінансуванням, а можете просто вийти за межі власного паркану та привітати спортсменів, що проїжджають повз.
Андрій Оністрат

 

  

 

 

 

home Думай глобально, дій локально