З радянських часів ми звикли до того, що гроші на утримання територій спускаються «зверху» на виконання якихось програм, кимось затверджених. Звикли скаржитись, що грошей завжди виділяють мало, що центральна влада погана через це. Звикли сварити місцеву раду і голову за те, що ніби витрачають неефективно. Насправді вже другий рік поспіль в Україні не на словах відбувся перший етап справжньої децентралізації, і місцеві бюджети отримали можливість впливати на джерела наповнення і, відповідно до цього, планувати власні видатки.
У 2014 році доходи і видатки бюджету Бобрицької сільської ради дозволяли лише фактично покривати витрати на невелику заробітну плату працівників сільради, дому культури, оплачувати енергоносії, включно з освітленням вулиць, і перераховувати 6-7 тисяч гривень на комунальне підприємство «Бобриця», яких ледь вистачало на заробітну плату двом працівникам і паливо.
Наприкінці року вперше Бобрицька сільська рада офіційно отримала майже 500 тис. грн за оформлення одним з мешканців земельної ділянки. Вперше земля принесла офіційний прибуток селу. Грошові кошти згідно затверджених процедур продажу земельних ділянок потрапляють успеціальний фонд і можуть бути використані лише на капітальні витрати. Такі, наприклад, як будівництво доріг — саме на це у 2015 році наша громада їх і витратить.
На 2015 рік доходи бюджету Бобрицької сільської ради складатимуться майжена дві третини за рахунок єдиного податку від юридичних та фізичних осіб, які зареєстровані на території с. Бобриця. За планом це більше, ніж 1,3 млн грн. Отже, розвиваючи економічну активність у селі, реєструючи тут бізнес, ми, мешканці громади, напряму впливаємо на розмір доходів бюджету нашого села.
Друге за розміром джерело надходжень — орендна плата за землю відюридичних та фізичних осіб. Найбільший платник на сьогодні — котеджне містечко «Бобриця парк» (колишній «Паритет сервіс»). Також платниками, наприклад, є садові товариства — вони орендують територію під дороги міжсадовими ділянками.
Третє суттєве джерело надходжень — збір за спеціальневи користання лісових ресурсів, який сплачує до бюджету нашої громади Боярське лісоводослідне господарство. Збір залежить від розміру лісозаготівель на території нашої сільради і цього року становитиме приблизно 250 тис. грн.
Перераховані вище три джерела доходу бюджету с. Бобриця складуть майже 90% всіх доходів у 2015 році. Менш суттєвий за розміром — земельний податок з юридичних і фізичних осіб — єдиний, який сплачує кожен власник ділянки у селі. Також повністю до бюджету села потрапляє акциз на роздрібну торгівлю тютюновими, алкогольними виробами. Купуючи такі товари у магазині села, ми віддаємо 5% від їх ціни напряму до бюджету нашої громади.
Якби на території Бобрицької сільради була розташована автозаправна станція, то ми б змогли отримувати 5% від ціни палива, а це досить серйозні кошти. Так, заправляючи свій автомобіль у сусідній Білогородці, 5% від вартості палива, що потрапило до баку, ми віддаємо у бюджет сусідів і можемо сподіватись, що вони нарешті наведуть лад зі своїми дорогами. Це нововведення — до 2015 року такого джерела надходжень до місцевих бюджетів не було.
З наступного року обов’язковим для всіх стане податок з власників нерухомості. Платниками визначено всіх, хто має приватні будинки загальною площею від 120 кв.м. Вся сума податку буде зараховуватися до місцевого бюджету. В с. Бобриця цей податок з наступного року буде другим за розміром джерелом надходжень після єдиного податку з юридичних і фізичних осіб.
З коштів, зібраних з перелічених вище джерел, формуються видатки: заробітні плати працівників сільради, оплата енергоносіїв та утримання суспільних будівель, прибирання вулиць, в першу чергу. Далі, якщо кошти залишаються, то громада може витрачати їх на облаштування свого населеного пункту: ремонт і облаштування дорожнього покриття, встановлення освітлення, будівництво тротуарів тощо.
Нам треба зрозуміти і прийняти той факт, що з цього року громада кожного населеного пункту може розраховувати лише на ті грошові кошти, що сама заробила, тобто зібрала у місцевий бюджет. Ніхто «зверху» нічого не дає і не розподіляє (субвенції цільові бувають, звичайно, але лише на виконання державних чи регіональних програм, яких у нас немає). І важливо кожному члену громади нашого села задати собідва питання: «А скільки я особисто перерахував коштів у бюджет мого населеного пункту?Що я особисто зробив, щоб доходи мого села стали більшими?».
Роман Іваненко,
член Правління Бобрицького благодійного фонду «Розвиток і благоустрій»