Скільки грошей мають наші сільради?

Бобриця > Новини Бобриці > Скільки грошей мають наші сільради?

5 квітня 2017 року у будинку культури с. Бобриця відбулась важлива дискусія, щодо впливу інвестицій на доходи місцевих бюджетів. На подію завітали понад 40 представників чотирьох громад з сіл Бобриця, Княжичи, Музичи та Забір’я: зокрема голови Забірської, Княжицької та Бобрицької сільських рад, депутати сільських, районної та обласної рад, підприємці та громадські активісти. Організатором зустрічі виступили Бобрицький сільський благодійний фонд «Розвиток та благоустрій» та Громадська організація «Змінимо село разом».

Дві важливі причини лягли в основу нашої зустрічі. Причина перша: ми всі спостерігаємо як стрімко місто «з’їдає» Києво-Святошинський район. Сотні тисяч нових жителів, перетворення колишніх сіл на фактично нові мікрорайони Києва (аналогічно колишнім селам Троєщина чи Шулявщина), стрімке погіршення транспортного сполучення з Києвом, знищення сотень гектарів полів та зелених насаджень критично впливає на екологічну ситуацію в районі і ця бетонна хвиля підійшла впритул до наших сіл. Що робити? Причина друга: нез’ясовані питання щодо економічної моделі потенційної об’єднаної громади з чотирьох сільських рад. Чи вистачить доходів на утримання всієї інфраструктури? Хто є зараз найбільшими донорами місцевих бюджетів? Головною метою зустрічі було залучити до участі у вирішенні двох вище перелічених питань жителів сіл – власників бізнесу, що вже зареєстрований і працює в наших громадах, чи потенційно можуть здійснювати інвестиції в економіку та інфраструктуру сіл.

Почнемо з першої причини: спільною цінністю громад наших чотирьох сільських рад є природа та життєвий уклад, відмінний від міста. Водночас ці цінності в поточній ситуації стикнулись із загрозою потужної економічної моделі, що просувається з Києва і характеризується переважно забудовою щільними житловими масивами та логістичними комплексами. Це не означає, що модель, яка повністю змінила такі населені пункти як Софіївська Борщагівка, Петрівське, однозначно погана. Просто для нас такий перебіг подій значить втрату базових цінностей для громад. Як запобігти? – Нам необхідна альтернативна, але не менш потужна економічна модель, що дозволить витримати конкуренцію з громадами – безпосередніми сусідами Києва, і, водночас, збереже унікальну природу наших сіл. Сильні економіки урбанізованих сусідів будуть не тільки економічно впливати, але й намагатись стати політичними центрами, обґрунтовуючи це потужними місцевими бюджетами (наприклад бюджет селища Чабани після закінчення процесу децентралізації може сягнути 60 млн грн.). Що має стати нашою альтернативою? – Природа. В усьому світі природа є найдорожчим активом, який не можна штучно створити чи збільшити. Наші населені пункти розташовані поруч з одним з найбільших в Європі мегаполісів, де проживає близько 4 млн жителів. Деякі країни в Європі (наприклад Словенія) мають меншу кількість жителів, ніж наш сусід. Ця неймовірна кількість людей потребує спілкування з природою, відпочинку на природі, продукції, виробленої в екологічно чистому середовищі. Природу, екологічно чисте середовище ми маємо перетворити на основну нашу цінність, інвестувати в розвиток інфраструктури, яка буде жити завдяки природі, а не замість неї. Альтернативна економічна модель залежить від інвестицій в інфраструктуру, як бюджетних (зручне транспортне сполучення, каналізація та водовідведення, система утилізації сміття і тп.), так і бізнесу. На зустрічі вперше прозвучала ідея про необхідність створення інвестиційної ради – дорадчого органу, що складеться з місцевих жителів - потенційних інвесторів та буде допомагати виконкомам сільрад у створенні відповідних умов для реалізації інвестпроектів. В яких напрямках? – Тих, що відтворюють, доповнюють природнє середовище, мають в ньому потребу як у ключовому елементі, що створює додаткову вартість і робить виробництво продукту на території наших громад більш прибутковим у порівнянні з іншими. Насамперед це виробництво харчової продукції глибокої переробки (наприклад снеки, печиво, соки ітп., причому сировинна база розташовується поза межами, ми говоримо виключно про виробничі потужності), вирощування сертифікованої органічної продукції (у нас вже діють кілька таких виробництв – від овочів до птахівництва), СПА-готелі та готельно-туристичні комплекси спортивного спрямування, спеціалізовані медичні заклади (косметологічні, клініки з корекції зору зі стаціонаром і тп.). Формування середовища для розвитку вищезгаданих галузей вже почалось через реалізацію двох проектів регіонального масштабу – Національного природного парку «Приірпіння і Чернечий ліс» та туристичної дестинації «Долина двох рік». Більше аналітики в цьому напрямку у наступних матеріалах нашої газети.

Другою причиною для зустрічі з підприємцями стала розмова щодо поточного стану місцевих бюджетів та можливості, яку надає об’єднання громад. Найважливішим аспектом стало обговорення аналітичних даних щодо сплати у 2016 році податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) роботодавцями, які зареєстровані на території наших сільських рад. Чому саме цей аспект такий важливий? – Тому що реформою децентралізації було передбачено передачу 60% від суми цього податку до місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад і з 2015 року ця схема працює. По тим територіям, де громади ще не створені, кошти тимчасово потрапляють у районний бюджет. Отже, загальна сума ПДФО, сплачена підприємствами з наших сільрад у 2016 році склала 28,6 млн грн., з них 17,2 млн грн були спрямовані до бюджету Києво-Святошинського району. Аналітика в розрізі сільрад і найбільших платників наведена у таблиці:

Витрати пораховані «з запасом» - приміром у Бобрицькій сільраді розпочато реалізацію проекту «дитсадок + школа 1 ступеня», відповідно у розрахунок ми авансом додали 400 тис грн для утримання цього приміщення. Сюди ж в врахували утримання Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), щоб жителі громади на місці могли отримувати всі ті 232 адміністративні послуги (включно з оформленням паспортів), які держава передала у відкритий доступ для ЦНАП.Насправді ПДФО є найбільшим джерелом доходів для об’єднаних громад, яких в Україні вже створено понад 300, щодо нас, то на сьогодні ПДФО є найбільшим джерелом доходів Києво-Святошинського району, а не об’єднаних громад. Однією з причин, чому штучно стримується процес формування Княжицької ОТГ є міф щодо слабкої фінансової спроможності цієї об’єднаної громади і невпевненість у здатності утримувати наявну інфраструктуру. Учасники БФ «Розвиток і благоустрій» (с.Бобриця) та ГО «Змінимо село разом» (с.Музичі) зібрали всю інформацію щодо вартості утримання будинків культури, шкіл, дитсадків, бібліотек, приміщень сільських рад та територій загального призначення в усіх шести селах чотирьох сільських рад. Важливим нюансом є те, що разом з доходами від ПДФО в об’єднану територіальну громаду передаються витрати на утримання дитсадків (повне утримання, в т.ч. заробітна плата персоналу) та всіх приміщень, в яких знаходиться інша інфраструктура (в т.ч. школи). На утримання шкіл та медичних закладів надається окремо субвенція з державного бюджету (це окреме джерело фінансування, зараз ці кошти отримує район). Так скільки ж коштів з майбутнього бюджету Княжицької ОТГ треба для утримання поточної інфраструктури? Відповідь у таблиці нижче:

Чи маємо достатньо доходів, щоб утримувати таку інфраструктуру? – Так. 23,2 млн грн поточних доходів у 2016 році. До 17,2 млн грн ПДФО додаються ще 6 млн грн прямих доходів бюджетів чотирьох сільрад за 2016 рік (докладна таблиця на сайті http://bobrytsya.kiev.ua/documents ). І це тільки базова ситуація, присутні на зустрічі підприємці готові підтримувати і в-подальшому місцеві бюджети через реєстрацію нових підприємств в громаді, реалізацію нових інвестпроектів. Потенційний розмір доходів у найближчі 5 років може скласти до 50 млн грн щороку замість 23 млн грн, зафіксованих у 2016 році. 

 

Позитивна різниця між поточними доходами і витратами бюджету ОТГ відразу дозволяє доплачувати необхідні надбавки учителям в школах і працівникам медичних закладів (понад розмір державної субвенції), самостійно реалізовувати програму розвитку інфраструктури. Водночас для нової ОТГ відкриються нові можливості державної підтримки з Фонду регіонального розвитку та цільових субвенцій на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад: тільки у 2017 році передбачено 5 млрд грн (!) коштів в цих двох фондах. Більше 300 ОТГ по Україні вже будують собі за ці гроші пожежні станції, ЦНАПи, сучасні спортивні заклади, дороги і тд.

Виходить так, що в наших чотирьох сільрадах достатньо коштів, щоб утримувати і розвивати інфраструктуру, достатньо розумних і налаштованих на розвиток людей, щоб ініціювати процедуру створення об’єднаної територіальної громади та позитивно проголосувати за створення Княжицької ОТГ на громадських обговореннях у всіх чотирьох сільрадах, а от з місцевими депутатами інша ситуація: в двох сільрадах (Бобрицька та Княжицька) депутати підтримали рішення громади і здоровий економічний глузд. В Забір’ї ж депутати заплутались з кількістю учасників об’єднання і під гаслом «Музичанська громада вийшла з процесу об’єднання» проголосували проти рішення громади, посилаючись на свою кращу за людей обізнаність із ситуацією. Згодом з’ясувалось, що проголошена з трибуни перед голосуванням інформація про вихід Музичанської громади з об’єднання виявилась неправдою і «краща обізнаність в ситуації» виявилась насправді чиєюсь технологією введення в оману депутатів… Насправді такі рішення мають переголосовуватись: визнання помилки це не слабкість, а ознака поваги до суспільства. Щодо Музичанської сільради, то після позитивного результату громадських обговорень, питання схвалення підтриманого громадою Проекту рішення про об’єднання досі не голосувалось, в порушення термінів встановлених законодавством. Так, кілька (!!) людей другий рік поспіль стримують розвиток чотирьох громад і саботують політику країни в галузі децентралізації. Може досить?  

home Думай глобально, дій локально