Історичний шанс: об’єднання громад

Економіка та якість життя у планованій Княжицькій об’єднаній територіальній громаді.

Спроможність об’єднаної територіальної громади (ОТГ) є головним критерієм для її появи на адміністративній мапі України. Спроможною є така громада, в якій місцеві джерела наповнення бюджету, інфраструктурні та кадрові ресурси є достатніми для вирішення її органами місцевого самоврядування питань місцевого значення, передбачених законодавством, в інтересах жителів громади.

 Перелік видаткових повноважень об’єднаних громад визначено в ст. 89, 91 Бюджетного кодексу України. Крім того, в об’єднаних громадах жителі мають бути забезпечені ще й публічними послугами, що надають органи державної влади. Отже, на додаток до поточних функцій, ОТГ перебирають на себе частину повноважень районних державних адміністрацій, зокрема в питаннях освіти, охорони здоров’я, земельних питаннях та соціального захисту, а також, за бажанням, архітектурний контроль. Разом з новими повноваженнями і видатками ОТГ одержує додаткові фінансові ресурси, зокрема 60% податку на доходи фізичних осіб (за рахунок якого зараз районні адміністрації через субвенції фінансують дитячі садки, будинки культури, бібліотеки та спортивні школи) та субвенції з державного бюджету на утримання загальноосвітніх шкіл та мережі медичних закладів первинної ланки (ФАПи, амбулаторії, поліклініки). В підсумку об’єднані громади переходять на прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом (на рівні з областю, районом, та містами обласного значення). Основний момент фінансової логіки доцільності створення ОТГ – вона має бути як мінімум бездотаційною в межах поточних повноважень місцевих та районних. Це не стосується витрат на школи та медичні заклади – для цього передбачена субвенція.

Яка ж ситуація з можливим бюджетом модельованої Княжицької об’єднаної громади? Ми зібрали шляхом опитування голів сільських рад планові показники місцевих бюджетів на 2016 рік та фактичні надходження по податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який платять підприємства, зареєстровані на території 4 сільрад. 60% останнього податку наразі йдуть до районного бюджету, а у разі створення ОТГ будуть передані в громаду. Загальний обсяг доходів загального і спецфондів модельованого бюджету становить 17,2 млн грн. При цьому загальні поточні витрати 4 сільрад взяті на рівні факту 2016 року і становлять 8,2 млн грн. Це без врахування вартості утримання адміністративного апарату сільрад – його ми порахували окремо, передбачивши 2,5 млн грн видатків на рік для працівників виконкому ОТГ та центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Загальна сума поточних витрат об’єднаної громади склала 10,7 млн грн. Таким чином, модельована Княжицька об’єднана територіальна громада має достатній поточний фінансовий ресурс, щоб бути самостійною і виконувати всі необхідні функції, покладені на неї державою. При цьому 5,5 млн грн різниці можуть бути направлені на фінансування видатків розвитку громади.

Чи це достатньо для забезпечення достойної якості життя громадян? Ми вважаємо, що ні. Цього достатньо, аби одержати статус спроможної громади і пройти процес реєстрації, але ставити для себе завдання маємо більші. Якість життя – це в першу чергу щоденні враження людини від користування інфраструктурою свого населеного пункту: по якому тротуару добиратись до зупинки громадського транспорту, на якій зупинці чекати транспорт, у чому їхати до роботи, по дорозі якої якості, наскільки швидко, чи безпечно дитині самостійно добиратись до школи, якої якості послуги надаються у школі, якої якості послуги надаються у дитячому садку, який шкільний автобус везе дитину до школи і назад, чи безпечно ввечері повертатись додому вулицями населеного пункту, наскільки легко і швидко можна отримати довідку чи документ у ЦНАПі громади, якої якості медичні послуги надаються у населеному пункті, наскільки чисті вулиці села, як часту і куди вивозиться сміття і так далі. Саме це – основний перелік завдань діяльності громади і він потребує відповідного фінансування.

За нашими оцінками, потенціал по надходженню податків до бюджету Княжицької об’єднаної громади складає приблизно 50 млн грн. і може бути реалізований протягом 5 років. Основні можливості для зростання доходів – це збільшення реєстрації підприємств і фізичних осіб – підприємців 3ї та 5ї груп платників єдиного податку (5% з обороту) – кожен такий платник приносить у бюджет громади до 250 тис грн на рік. Ми оцінюємо можливості по зростанню надходжень цього податку у 10 млн грн. Друге важливе потенційне джерело доходу – акциз з роздрібного продажу палива – кожна автозаправна станція приносить у рік від 1 до 5 млн грн доходу, в залежності від обсягів продажу палива. На наявних та планованих дорогах економічно доцільно розмістити 4-5 таких АЗС, що може дати до 10 млн грн надходжень. Третє, мабуть найбільш важливе джерело – це ПДФО з кожного новоствореного робочого місця. Кожне робоче місце, навіть при заробітній платі у 6 тис грн, приносить у рік 7,7 тис грн надходжень до бюджету об’єднаної громади. Ми маємо ставити для себе завдання по створенню 1 тис робочих місць, які одночасно дадуть від 7 млн грн доходу до бюджету громади і вирішать проблему зайнятості. Не варто забувати про новий податок – з нерухомості. Власник кожного нового будинку приблизною площею у 300 кв.м. в-середньому платить за рік 2 тис грн. податку до місцевого бюджету. На території 4 сільрад зараз більше 3,5 тис вільних ділянок під індивідуальну забудову, які стоять у чагарниках. Створивши необхідні передумови для швидшого будівництва, ми зможемо реалізувати потенціал у 7 млн грн щорічних доходів до місцевого бюджету. Решта потенційних джерел доходів менш значима за розміром, але має великий потенціал для зростання. Головне – професійно керувати територією: планувати і створювати можливості для бізнесу і громадян.

Ще одне: вперше в сучасній історії України держава не примушує, а стимулює грошима стратегічно важливі процеси. Так, 2016 році зі спецфонду державою профінансовано більше 900 інфраструктурних проектів для новостворених ОТГ (дитсадки, амбулаторії, дороги, ЦНАПи, водогони і тп.). Проектом бюджету на 2017 рік у Державному бюджеті передбачено 1,5 млрд грн винятково для будівництва інфраструктури об’єднаних громад, зокрема фінансування ЦНАПів передбачено виключно в новостворених ОТГ. У 2016 році 157 новостворених ОТГ одержали кошти (в-середньому близько 6,6 млн грн на одну громаду), на 2017 рік закладено 172 ОТГ в бюджет (в-середньому по 8,7 млн грн на одну громаду). Крім того, інфраструктурним проектам, які подаються до іншого - Державного фонду регіонального розвитку - від об’єднаних громад надається пріоритетний статус. А це ще доступ до 8 (!!!) млрд грн коштів, що наразі закладені в проект держбюджету. В Київські області наразі зареєстровано всього 2 ОТГ і у нас є унікальна історична можливість на тлі цього «дефіциту» нових ОТГ суттєво покращити інфраструктуру наших населених пунктів. Починати потрібно з будівництва ЦНАПу, щоб протягом 1 року зробити можливим одержувати 232 послуги жителями наших сіл на місці, не виїжджаючи в Київ чи район. Навіть одержання українських та закордонних паспортів наразі в переліку послуг, що надають ЦНАПи населенню. Одночасно привести до ідеального стану медичні заклади, дитячі садки, дороги, побудувати власну пожежну частину і т.д. Ми не бачимо перепон, щоб одержати кілька десятків мільйонів гривень додаткових коштів для інфраструктури новоствореної громади. Саме від нас зараз залежить що ми залишимо своїм дітям у спадок – таких історичних можливостей наші села не мали раніше. І як цією можливістю ми розпорядимось – так і буде.

Роман Іваненко,

Голова Бобрицького

благодійного фонду

«Розвиток та благоустрій»