Бобрицький ярмарок навідався до ФГ "Валентина" (с. Святопетрівське)

Фермерське господарство «Валентина» вже понад 20 років вирощує яблучно-сливовий сад на теренах Київщини. Інтерв’ю з Віталіною Семерог - власницею фермерського господарства, яке займає 10га у с. Святопетрівське.

Віталіно, розкажіть, з чого все почалось?

- Ми вирощуємо сад з 1994 року. Спочатку садом займався батько, а тепер ми з сестрою допомагаємо. Я активно включилась з розвиток сімейного бізнесу, коли повернулась після річного перебування в Америці. Набравшись досвіду у місцевих фермерів дуже хотілось досягти таких результатів в Україні. Нам пропонували тут зробити власний бренд для продукції, але для мене американський приклад був важливим: кожне господарство має табличку з прізвищем фермера. Це і є бренд продукту, якість товару гарантована репутацією людини, яка ідентифікує його своїм ім'ям, а не абстрактним брендом. Тому ми назвали наше господарство іменем мами - Валентина. Одразу після повернення, натхненна маленькими провінційними ярмарками в США, де фермери продають свою продукцію, виїжджали на базар в Боярку, продавали товар трохи дорожче, пояснюючи, що особисто контролюємо вирощування, що це локальний, щойно доставлений з саду продукт... В підсумку у перекупів, що торгували на гривню дешевше яблуками невідомого походження все розбирали, а ми лишались з непроданим. Зрозуміла, що наші базари - то різновид супермаркету, під відкритим небом. В Америці є супермаркети з безіменною продукцією, і є ярмарки, де продукція дорожча, бо за нею стоїть конкретний фермер, твій сусід, що десятиріччями продає ті яблука чи персик. Там звикли платити за фермерську продукцію дорожче, і саме на ярмарках, чи безпосередньо купуючи у фермерів в господарствах. У нас виявилось інакше - то ж вмовила батька зробити магазин на дорозі, перестали взагалі виїжджати на базари. Для людей наш магазин на автодорозі Боярка-Вишневе це можливість придбати товар у виробника, а для нас почути, що людям ще цікаво буде купувати. Згодом самі почали виробляти яблучний сік та джеми.

Не хотіли добрати ще землі? Всього 10 гектарів саду? Навколо достатньо територій...

- Ні, ми працюємо тут вчотирьох. Це реально сімейний бізнес, на сезонні роботи наймаємо людей з іншого регіону, ми з ними постійно співпрацюємо. Є ще тракторист, який з нами постійно працює. Ми справжнє фермерське господарство. Розумію, що збільшити обсяг виробництва в такому форматі не вдасться, до іншого ми не готові. Та й інвестиції досить великі в новий сад потрібні - на 5 років, поки не почне плодоносити.

У вас гарний врожай, обліплені гілки яблуками. Навесні були морози. Навколо яблук ні в кого немає. Як так вдалося?

- Обприскували водою. Дві ночі, коли була найнижча температура, ввечері розприскували воду, мороз перетворював водну поверхню на таку собі шкаралупу - під нею фактично ховалась рослина. Так і протримались.

У вас на прилавку більше продукції, ніж в садку. Чия вона?

- Яблука та сливи вирощуємо тут, в Святопетрівському, «борщовий набір» в Житомирській області - то угіддя мого батька. Деяку продукцію беремо на реалізацію у місцевих фермерів на Київщині, «обмінюємось товаром». Наприклад, зараз ми продаємо томатний сік з Горенечів, а вони торгують нашими яблуками. Ми не конкуруємо, а кооперуємось. Чим більший у нас асортимент продукції в фермерському магазині - то краще. Доречі, така інша модель кооперації діє на Житомирщині: ми вирощуємо картоплю на замовлення сусіда, бо краще це вміємо, а він для нас моркву. 

Хто ваші основні клієнти? Кудись виїжджаєте на торгівлю?

- Ми орієнтовані на сім’ї з дітьми, тому на зиму яблука не обприскуємо. Ростимо екологічно чисту продукцію. Щоб вони зберігались хоча б до квітня, використовуємо власний холодильник. Зберігаємо лише яблука, щоб лишались запашними. Майже 100% продажу - безпосередньо в нашому магазині, з цього року раз на місяць виїжджаємо на Бобрицький ярмарок - він мені нагадує ті американські в провінційних містечках, нам подобається.

 Відео-сюжет про візит - https://www.youtube.com/watch?v=G7VyZGBDWSM